Відкриття міжнародної наукової конференції на тему «СВІТ ЗБРОЇ: мисливські і воїнські звичаї та засоби в археологічному і етнологічному контексті»

18 листопада 2021 року у КЗ ЛОР «Історико-краєзнавчий музей» відбулося відкриття міжнародної наукової конференції на тему «СВІТ ЗБРОЇ: мисливські і воїнські звичаї та засоби в археологічному і етнологічному контексті».

Її організатори – КЗ ЛОР «Історико-краєзнавчий музей», Інститут археології Жешувського університету та кафедра археології та спеціальних галузей історичної науки Львівського національного університету імені Івана Франка (за підтримки Львівської обласної ради та Львівської обласної державної адміністрації).

Міжнародні конференції, на яких музей збирає десятки провідних науковців України та зарубіжжя, проводяться щорічно. Ця (вже одинадцята) міжнародна археологічна конференція вирішила поєднати дослідження двох суміжних дисциплін у цій проблематиці – археології і етнології, адже інтерпретація чи не половини археологічних джерел із означеного кола проблем базується якраз на етнологічних дослідженнях.

У рамках конференції представлено дві тематичні виставки. 

Перша – «Городище у Хотинці – західна брама Скіфії» – є презентацією результатів археологічних досліджень сенсаційного городища скіфського часу на польському Прикарпатті, які проводилися багаторічним партнером музею – Жешувським університетом та Національним науковим центром Польщі. Городище у Хотинці – це унікальна пам’ятка скіфського часу (VII – V ст. до н. е.). Локалізація пам’ятки вказує дає змогу говорити про неї, як про важливий комунікаційний коридор для різноманітних культурних контактів. Тому городище можна вважати своєрідною «брамою» на схід, на терени, що перебували під впливом скіфського культурного кола.

Найважливішим об’єктом, відкритим на сьогодні у Хотинці є зольник – місце церемоніальних заходів та зборів. Важливими рухомими знахідками є також фрагменти грецьких амфор для транспортування вина. Одна з них, що була виготовлена у майстернях Клазомени на рубежі VII – VІ ст. до н. е.,  орнаментована червоною фарбою та має клеймо гончара. Знахідки амфор свідчать про контакти з грецьким світом. Серед предметів, знайдених на зольнику, заслуговують на увагу бронзові наконечники стріл, прикраси, елементи строю тощо.

Дослідження у Хотинці визнані найважливішим науковим відкриттям 2017 року на території Польщі. Значний інтерес ці дослідження викликали й у науковому світі.

Друга виставка представляє найновіші фондові надходження артефактів з археологічних пам’яток Західної України, які досліджували провідні археологічні інституції Львова впродовж останніх років. Значна частина з презентованих артефактів походить з археологічних досліджень міста Львова, які проводяться дослідниками НДЦ «Рятівна археологічна служба» ІА НАН України.

Найдавніші сторінки історії показані у вітринах з артефактами трипільської культури та населення культури лійчастого посуду. Поселення цих археологічних спільнот розташовані поблизу Винник – на горах Жупан і Лисівка і досліджуються науковими співробітниками відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України.

Предмети озброєння, прикраси, дорогоцінний скляний посуд, що походять з пам’яток римського періоду (ІІ ст. н. е.) Карів-ХІІІ і Велика Діброва вперше виставлені для огляду. Ці унікальні археологічні пам’ятки досліджуються спільними експедиціями КЗ ЛОР «Історико-краєзнавчий музей» і кафедрою археології та спеціальних галузей історичної науки ЛНУ імені Івана Франка.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *